Улюблені книжки Астрід Ліндґрен. Розповідають мами-блогерки

До дня народження Астрід Ліндґрен ми розпитали мам-блогерок про те, які історії шведської письменниці найбільше припали до душі їм та їхнім дітям.

«Роня, дочка розбійника»
Ганна @eatmybook

Чистий Дісней вам. Правда-правда, у цієї книжки, написаної сторіччя тому, потужний вайб сильного жіночого характеру переданий в образі малої доньки розбійника Роні і її запаморочливих пригод!

Видавництво РМ доповнило історію стильними ілюстраціями як в Діснею. Тому картинка в голові малюється дуже кінематографічна.

Я вражена, наскільки м-м-м… педагогічно правильно змальовані стосунки Роні і її батьків. Така популярна і важлива тема любові безумовної, всеохопної, сильної. Маленька дівчинка і сильний батько. Мені було тепло на душі. Я б хотіла, щоб діти надихалися цією моделлю поведінки.

Повість про Роню також торкається вічної теми протистояння двох ворогуючих кланів. В саме серденько ці шекспірівські мотиви, знаєте.

Мені б хотілося, щоби моя донька зростала саме на образі Роні: сильної, упевненої, залюбленої цим світом маленької Жінки. І знову чомусь згадався Дісней.

Дух лісу, обвітреної розбишацької молодості, повторюся – дуже сучасне повідомлення усім дівчаткам (і не лише), розкішні ілюстрації, крейдований папір та карта на форзаці: видання естетичне, запашне і приємне на вигляд і дотик.

Якщо збирати дитячу класику – то лише таку. Якщо давати рольові моделі донькам – то саме такі. Я в захваті.

 

 

 

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Допис, поширений книги та вчителювання???????? (@eatmybook)

«Діти з Гамірного»
Анастасія @anastasiia.muravytska

«Діти з Гамірного» – книжка, яка нікого не залишить байдужим. Теплі, смішні, добрі та цікаві пригоди звичайних дітлахів, які мають звичайне життя та буденні справи / турботи.

Історії, які вчать. Історії про дитинство очима дітей. Історії про цінності. Щасливе дитинство виглядає в моїх спогадах саме таке.

Ця книжка вже вічна класика для нашої сімʼї, вона стала особливою. Дуже гарно памʼятаю з яким захватом розповідала мені про пригоди шести друзів моя мама і як наполегливо рекомендувала прочитати, це – улюблена книга її дитинства. Згодом в ці неймовірні пригоди цілком та повністю поринула я, а тепер – читаю вже із своїми доньками.

«Діти з Гамірного» – це незабутні пригоди! Щиро радимо.

«Пеппі Довгапанчоха»
Тетяна @domalevska

В дитинстві я прочитала не один десяток книжок, але більшість з них таки канули в небуття. Зараз не пригадаю не те що головних героїв, а й навіть приблизний зміст. Та все ж, є кілька книжок , що запали в саме серденько.

Одна з них належить талановитій шведській письменниці Астрід Ліндґрен і ця історія про пригоди Пеппі Довгапанчохи.

З посмішкою пригадую, як читала вночі її під ковдрою з роззявленим ротом, уявляючи себе на місці головної героїні.

А тепер тішуся, що і Матвій познайомився з надзвичайно яскравою, самобутньою, дивною, сміливою та вигадливою Пеппі.

 

 

 

 

Переглянути цей допис в Instagram

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Допис, поширений Біологиня, нейропедагогиня і книголюбка???? (@domalevska)

«Малий та Карлсон, що живе на даху»
Торі @tory_denysenko

«Карлсон, що живе на даху» – один з найвідоміших творів Астрід Ліндґрен. Кумедні історії про пустуна та веселуна Карлсона та його друга Малого.

Фантазія, що не знає меж, пригоди і все це з гумором, який буде близьким та зрозумілим дітям, – це і є секрет успішності книжки протягом багатьох десятиліть!

Авторці майстерно вдається розмовляти з дітьми їхньою мовою, створюючи вигаданий книжковий світ, до якого потрапляєш, читаючи «Карлсон, що живе на духу»: і ось вже сам стаєш напарником Карлсона і Малого у їхніх пустощах.

Але ж ця книжка буде корисна і дорослим: поглянути збоку на самотність дитини, яка так потребує друга та любові, що в її житті з’являється Карлсон, який дарує Малому такі необхідні увагу та дружбу.

Діти сміятимуться та сумуватимуть разом з улюбленими героями, а дорослі зможуть згадати, як це – бути дитиною.

Щиро раджу для спільного читання з дітьми 5+ років та самостійного на 7-8+ років.

«Міо, мій Міо»
Наталя @natali_serobabina

«Міо, мій Міо» – улюблена казка мого дитинства, а тепер і моїх дітей. Вона дійсно особлива, відрізняється за настроєм від решти відомих творів Астрід Ліндґрен певною драматичністю сюжету, адже історія знайомить нас із милим хлопчиком Буссе, який живе в прийомній родині і так мріє віднайти власну! І такий шанс випадає йому на Різдво! А після такого дива будь-якій дитині захочеться якомога довше вірити в казку.

Потрапивши додому, Буссе, якого насправді звати Міо, зустріне не лише свого батька-короля, а й найкращого друга Юм-Юма! Він побачить, що це райське місце, яке є його домівкою, сповнене смутку, адже злий лицар Като тримає в страху все королівство, викрадає дітей і перетворює їхні душі на птахів! Та милий Міо, незважаючи на небажання батька відпускати його, пліч-о-пліч зі своїм найкращим другом вирушає на боротьбу з лиходієм!

У мене в дитинстві ця історія викликала найрізноманітніші емоції, був і смуток за долю хлопчика в прийомній родині, і радість від його повернення додому, і переживання за боротьбу з Като.

Зараз же емоціїї доповнює здивування, яка яскрава асоціація виникає із нашим сьогоденням, необхідністю захищати рідну домівку від лиха…але, водночас, і надія, що в підсумку для Міо, як і для нас всіх, історія закінчиться перемогою!