«Паперового палацу» відкритий фінал, але насправді це не так. Розповідаємо докладніше.

ОБЕРЕЖНО СПОЙЛЕРИ!

Авторка, Міранда Ковлі Геллер, у своїх інтерв’ю ділиться цікавими історіями про враження читачів від фіналу. Не всі читачі сприйняли фінал так, як вона планувала. За її авторським задумом кінцівка абсолютно точно й однозначно завершена. Елла залишає Пітера й обирає Джонаса…

Ми розпитали книжкових блогерок, які вже прочитали роман, які емоції в них викликав фінал, чи прийняли той розвиток подій, який описала авторка, й кого обрали б вони?

iv.poletaieva

На мою думку фінал точно зрозумілий і завершений, адже там чітко вказані моменти, після яких стає зрозуміло, кого обирає головна Героїня. Варто лише перечитати останню сторінку, за потреби навіть кілька разів, і все стає на свої місця. Елла «знімає обручку» і йде до постаті, яка «чекає, сподівається» ????

Неодноразово після прочитання різних книжок, я робила висновки, що часто люди, які пережили жахливі ситуації разом, емоційно пов’язані, вони розуміють один одного, вміють підтримати один одного і почуття в них особливі. Тому я вважаю, що головна героїня вчинила правильно. Таємниця шкодила її життю. Вбивство, насилля – це важкі події аби жити з ними і найкраще Еллу зрозумів би Джонас, яки пройшов той шлях з нею, який кохав її з самого дитинства та розділив важкість її горя та тривоги.

Читаючи останні сторінки, я дуже прониклася сумнівами Елли та важкістю вибору і вважаю, що, скоріше за все, я сама не змогла б покинути сім’ю. Але головна героїня впродовж свого життя жертвувала собою, заради мами та її стосунків і, нарешті, змогла обрати себе і послухати своє серце.

svitlo_bibliotek

Книжка дуже чесна й відверта. Та водночас хитрує з нами від першого до останнього речення. Мені сподобався фінал, бо він змушує проаналізувати всю історію від самого початку, звернути увагу на маркери, які б дали підказку, що ж там врешті буде.

Головна героїня Елла стоїть перед вибором, якому не позаздриш. Проте, думаю, фраза її мами «не спробуєш – не дізнаєшся» все ж спрацьовує з нею. І замість найгіршого варіанту, вона наважується обрати себе і те, що ще не пробувала.

Елла – абсолютно точно не та персонажка, долю якої хочеш розділити. Ми дізнаємося її історію з самого дитинства і від деяких моментів стає фізично погано. Так, вона наробила безліч помилок. Проте зберігала в собі здатність любити й ділитися любов’ю. Мабуть, ніхто, поки сам не опиниться в такій ситуації, не зможе обрати між розумом і серцем.


bookworm_nastasia

Для мене фінал однозначно завершений, авторка чіткою дає зрозуміти, що Елла пішла від чоловіка. Силует і знята обручка на останніх сторінках тому доказ.

Вона мала тісний емоційний звʼязок з Джонасом, тому не дивно що її почуття не згасли до нього за ці довгі роки.

Я не змогла б зробити так боляче людині яка мене кохає, але вибір Елли – не засуджую. Мені навпаки подобається в книжках, що інші люди можуть піти на такі божевільні вчинки, на які я не наважилася б.


nbooklover

Хочу почати з того, що я обожнюю подібні кінцівки у книжках. Вони завжди для мене такі емоційні та драматичні! Мені подобається, що уся книжка побудована на сповіді – ми розбираємо життя Елли по зернинах, тому для мене кінцівка здалася логічною, але дуже болючою, особисто для мене ????

Без зайвих слів – так, це був правильний вибір. Після усієї розповіді Елли про своє непросте життя (хоча спочатку вона мені здалася такою легковажною дівчиною, але потім я забрала свої слова назад) – фінальний вибір героїні став для мене зрозумілим. Нарешті вона не злякалася.

Дуже складне запитання, як я б вчинила в такій ситуації. Я людина, яка йде за покликом серця, але не любить змін, тому, напевно не змогла б жити у такій напрузі – і обрала б себе. Просто жила б у тому будинку вічно, гуляла б знайомими стежками, і плавала б у безкрайньому океані.

domalevska

Для мене цей роман видався цілком завершеним, особливо після прочитання подяки з порадою дідуся: «Знай, у гарної історії повинні були бути початок, середина і кінець, та натяк на кінцівку неодмінно мусить бути на самому початку». Так от, ця цитата знову повернула мене до початку і все перевернула.

Зробити вибір в цій ситуації було як підкидання монетки, де обидва варіанти є правильними і неправильними водночас. Що б вона не обрала, правильного варіанту в принципі не існувало.

Як вчинила б в цій ситуації я? Складне питання, саме тому лишу цю книжку на поличці і перечитаю років через десять.
А поки можу сказати ось так: в свої 20-років, я б обрала Джонаса, нині, в 30- Пітера. Але життя таке довге.. і одразу пригадую, що сказала матір головної героїні: «Елеоноро, не завжди плавання в радість, іноді ти шкодуєш, що пішла. Але справа в тім, що ти ніколи того не довідаєшся, доки не зайдеш у воду».

oh.nastasi

Фінал історії здався однозначно завершеним. Дехто не поділяє цієї думки, але як на мене, авторка цілком чітко дала зрозуміти, який вибір зробила Елла.

Історія Елли надзвичайно складна, а сюжетна лінія з Джонасом – наповнена яскравими, чуттєвими, особистими моментами. Вони багато пережили разом, рятуючи одне одного, підтримуючи під час чергових викликів життя. Тому, думаю, завершення логічне.

Я до останнього сподівалася, що Елла таки обере Джонаса. Звісно, що опинившись в такій ситуації на її місці, важко зробити вибір, який так кардинально вплине на майбутнє. Вона обрала свої почуття, а точніше – щирі почуття. Я зробила б так само.

katrinka_ilchuk

Фінал завершений – героїня зробила вибір. Вона роздумує: «Ми від початку знаємо правильну відповідь, навіть коли здається, що ні. Але якщо монета для фокуса? Що, як у ній обидві сторони однакові? Обидві правильні та водночас обидві неправильні».

Вибір героїні здається логічним. Елла не могла пробачити собі смерть Конрада, бо не вважала себе важливою. Але коли дізналася, що він таке робив не лише з нею, а й із сестрою – то відпустила.

Легко судити чи робити вибір, коли не жила таке життя, як Елла. Коли не було всіх подій у дитинстві, коли не було всього «до». Але вважаю, що життя з Пітером вона вже прожила. Далі її чекає щасливе (але не безпроблемне) життя з Джонасом.

ts__books

Для мене фінал був не до кінця очевидним, бо, думаю, читала не дуже уважно. Згодом я перечитала останні сторінки, звернула увагу на деталі-підказки, які нам лишила авторка, та утвердилась остаточно: фінал 100% завершений.

Я була б розчарована іншим вибором Елли. Адже так нам показали ріст та внутрішні трансформації персонажки. Тому для мене її вибір був логічним сюжетно, проте не впевнена, що у реальному житті Елла вчинила би так само.

Складно уявляти себе в настільки непростих умовах вибору. Думаю, я би обрала Пітера. Не можу пройти повз харизматичних британців, вибачте.

book_swallow

Спершу фінал мені здався незрозумілим та неоднозначним. Якось не до кінця розкритим… Але перечитавши останній розділ ще раз та обговоривши книжку з іншими людьми, я подивилась на нього з іншого боку і зрозуміла, що авторка просто не була занадто прямолінійною. І насправді фінал завершений.

В деяких моментах я справді не розуміла Еллу. І до останнього не була певна, з ким вона залишиться. Навіть підозрювала, що Елла просто зостанеться сама. З іншого боку, гадала, що вона й далі буде тікати від усіх можливих проблем та своїх почуттів і залишиться з чоловіком.

Ох, якби я була на її місці, то однозначно не мовчала б про насилля! Ще як тільки воно зароджувалось. Але маємо, що маємо. І коли б я вже опинилась в такій ситуації, то хочеться вірити, що я б віддалась почуттям і пішла за коханням. Але це дуже складний вибір, і я повністю розуміла Еллу в цьому питанні. Залишити все, як є. З рідним чоловіком, дітьми, жити далі спокійним життям – це ж так безпечно і просто. І дуже важко з головою пірнути у невідомість, ще й коли тобі вже за 50.

">

Про фінал роману «Паперовий палац»

15.09.2023 15:21

10 хв. на читання

Рецензії та огляди

Ми прочитали кілька відгуків, в яких зазначено, що у «Паперового палацу» відкритий фінал, але насправді це не так. Розповідаємо докладніше.

ОБЕРЕЖНО СПОЙЛЕРИ!

Авторка, Міранда Ковлі Геллер, у своїх інтерв’ю ділиться цікавими історіями про враження читачів від фіналу. Не всі читачі сприйняли фінал так, як вона планувала. За її авторським задумом кінцівка абсолютно точно й однозначно завершена. Елла залишає Пітера й обирає Джонаса…

Ми розпитали книжкових блогерок, які вже прочитали роман, які емоції в них викликав фінал, чи прийняли той розвиток подій, який описала авторка, й кого обрали б вони?

iv.poletaieva

На мою думку фінал точно зрозумілий і завершений, адже там чітко вказані моменти, після яких стає зрозуміло, кого обирає головна Героїня. Варто лише перечитати останню сторінку, за потреби навіть кілька разів, і все стає на свої місця. Елла «знімає обручку» і йде до постаті, яка «чекає, сподівається» ????

Неодноразово після прочитання різних книжок, я робила висновки, що часто люди, які пережили жахливі ситуації разом, емоційно пов’язані, вони розуміють один одного, вміють підтримати один одного і почуття в них особливі. Тому я вважаю, що головна героїня вчинила правильно. Таємниця шкодила її життю. Вбивство, насилля – це важкі події аби жити з ними і найкраще Еллу зрозумів би Джонас, яки пройшов той шлях з нею, який кохав її з самого дитинства та розділив важкість її горя та тривоги.

Читаючи останні сторінки, я дуже прониклася сумнівами Елли та важкістю вибору і вважаю, що, скоріше за все, я сама не змогла б покинути сім’ю. Але головна героїня впродовж свого життя жертвувала собою, заради мами та її стосунків і, нарешті, змогла обрати себе і послухати своє серце.

svitlo_bibliotek

Книжка дуже чесна й відверта. Та водночас хитрує з нами від першого до останнього речення. Мені сподобався фінал, бо він змушує проаналізувати всю історію від самого початку, звернути увагу на маркери, які б дали підказку, що ж там врешті буде.

Головна героїня Елла стоїть перед вибором, якому не позаздриш. Проте, думаю, фраза її мами «не спробуєш – не дізнаєшся» все ж спрацьовує з нею. І замість найгіршого варіанту, вона наважується обрати себе і те, що ще не пробувала.

Елла – абсолютно точно не та персонажка, долю якої хочеш розділити. Ми дізнаємося її історію з самого дитинства і від деяких моментів стає фізично погано. Так, вона наробила безліч помилок. Проте зберігала в собі здатність любити й ділитися любов’ю. Мабуть, ніхто, поки сам не опиниться в такій ситуації, не зможе обрати між розумом і серцем.


bookworm_nastasia

Для мене фінал однозначно завершений, авторка чіткою дає зрозуміти, що Елла пішла від чоловіка. Силует і знята обручка на останніх сторінках тому доказ.

Вона мала тісний емоційний звʼязок з Джонасом, тому не дивно що її почуття не згасли до нього за ці довгі роки.

Я не змогла б зробити так боляче людині яка мене кохає, але вибір Елли – не засуджую. Мені навпаки подобається в книжках, що інші люди можуть піти на такі божевільні вчинки, на які я не наважилася б.


nbooklover

Хочу почати з того, що я обожнюю подібні кінцівки у книжках. Вони завжди для мене такі емоційні та драматичні! Мені подобається, що уся книжка побудована на сповіді – ми розбираємо життя Елли по зернинах, тому для мене кінцівка здалася логічною, але дуже болючою, особисто для мене ????

Без зайвих слів – так, це був правильний вибір. Після усієї розповіді Елли про своє непросте життя (хоча спочатку вона мені здалася такою легковажною дівчиною, але потім я забрала свої слова назад) – фінальний вибір героїні став для мене зрозумілим. Нарешті вона не злякалася.

Дуже складне запитання, як я б вчинила в такій ситуації. Я людина, яка йде за покликом серця, але не любить змін, тому, напевно не змогла б жити у такій напрузі – і обрала б себе. Просто жила б у тому будинку вічно, гуляла б знайомими стежками, і плавала б у безкрайньому океані.

domalevska

Для мене цей роман видався цілком завершеним, особливо після прочитання подяки з порадою дідуся: «Знай, у гарної історії повинні були бути початок, середина і кінець, та натяк на кінцівку неодмінно мусить бути на самому початку». Так от, ця цитата знову повернула мене до початку і все перевернула.

Зробити вибір в цій ситуації було як підкидання монетки, де обидва варіанти є правильними і неправильними водночас. Що б вона не обрала, правильного варіанту в принципі не існувало.

Як вчинила б в цій ситуації я? Складне питання, саме тому лишу цю книжку на поличці і перечитаю років через десять.
А поки можу сказати ось так: в свої 20-років, я б обрала Джонаса, нині, в 30- Пітера. Але життя таке довге.. і одразу пригадую, що сказала матір головної героїні: «Елеоноро, не завжди плавання в радість, іноді ти шкодуєш, що пішла. Але справа в тім, що ти ніколи того не довідаєшся, доки не зайдеш у воду».

oh.nastasi

Фінал історії здався однозначно завершеним. Дехто не поділяє цієї думки, але як на мене, авторка цілком чітко дала зрозуміти, який вибір зробила Елла.

Історія Елли надзвичайно складна, а сюжетна лінія з Джонасом – наповнена яскравими, чуттєвими, особистими моментами. Вони багато пережили разом, рятуючи одне одного, підтримуючи під час чергових викликів життя. Тому, думаю, завершення логічне.

Я до останнього сподівалася, що Елла таки обере Джонаса. Звісно, що опинившись в такій ситуації на її місці, важко зробити вибір, який так кардинально вплине на майбутнє. Вона обрала свої почуття, а точніше – щирі почуття. Я зробила б так само.

katrinka_ilchuk

Фінал завершений – героїня зробила вибір. Вона роздумує: «Ми від початку знаємо правильну відповідь, навіть коли здається, що ні. Але якщо монета для фокуса? Що, як у ній обидві сторони однакові? Обидві правильні та водночас обидві неправильні».

Вибір героїні здається логічним. Елла не могла пробачити собі смерть Конрада, бо не вважала себе важливою. Але коли дізналася, що він таке робив не лише з нею, а й із сестрою – то відпустила.

Легко судити чи робити вибір, коли не жила таке життя, як Елла. Коли не було всіх подій у дитинстві, коли не було всього «до». Але вважаю, що життя з Пітером вона вже прожила. Далі її чекає щасливе (але не безпроблемне) життя з Джонасом.

ts__books

Для мене фінал був не до кінця очевидним, бо, думаю, читала не дуже уважно. Згодом я перечитала останні сторінки, звернула увагу на деталі-підказки, які нам лишила авторка, та утвердилась остаточно: фінал 100% завершений.

Я була б розчарована іншим вибором Елли. Адже так нам показали ріст та внутрішні трансформації персонажки. Тому для мене її вибір був логічним сюжетно, проте не впевнена, що у реальному житті Елла вчинила би так само.

Складно уявляти себе в настільки непростих умовах вибору. Думаю, я би обрала Пітера. Не можу пройти повз харизматичних британців, вибачте.

book_swallow

Спершу фінал мені здався незрозумілим та неоднозначним. Якось не до кінця розкритим… Але перечитавши останній розділ ще раз та обговоривши книжку з іншими людьми, я подивилась на нього з іншого боку і зрозуміла, що авторка просто не була занадто прямолінійною. І насправді фінал завершений.

В деяких моментах я справді не розуміла Еллу. І до останнього не була певна, з ким вона залишиться. Навіть підозрювала, що Елла просто зостанеться сама. З іншого боку, гадала, що вона й далі буде тікати від усіх можливих проблем та своїх почуттів і залишиться з чоловіком.

Ох, якби я була на її місці, то однозначно не мовчала б про насилля! Ще як тільки воно зароджувалось. Але маємо, що маємо. І коли б я вже опинилась в такій ситуації, то хочеться вірити, що я б віддалась почуттям і пішла за коханням. Але це дуже складний вибір, і я повністю розуміла Еллу в цьому питанні. Залишити все, як є. З рідним чоловіком, дітьми, жити далі спокійним життям – це ж так безпечно і просто. І дуже важко з головою пірнути у невідомість, ще й коли тобі вже за 50.