Творці «Монстриці» Марджорі Лю та Сана Такеда обговорюють хітовий комікс

Як дизайн Сани Такеди врятував життя улюбленого персонажа, - історія Зака Квейнтанса для The BEAT.

Кіппа, улюблена лисичко-людина з блискучого коміксу «Монстриця», не мала пережити перший випуск.

Марджорі Лю планувала, що Кіппа буде одноразовим персонажем, який з’являється у першому випуску, а потім зникає навіки. Та, коли Лю побачила, як її співаторка художниця Сана Такеда, намалювала Кіппу, плани змінились. Лю і Такеда поділились цією історією на панелі про «Монстрицю» під час першого дня New York Comic Con 2019.

«Дизайн Сани оживив Кіппу, – розповіла Лю переповненому залу у Нью-Йоркській публічній бібліотеці на 5-й Авеню, - і дав їй душу. Кіппа мала бути у книзі, тому що Кіппа була жива».

Це лише одна з багатьох бувальщин, пов’язаних з «Монстрицею» Image Comics, що показує творче глибоке занурення, що торкається минулого обох авторок, їхньої психології та давніх переживань. Таке притаманно багатьом авторських коміксам, особливо таким довершеним, як «Монстриця». Лю і Такеда щедро ділились з шанувальниками особистими переживаннями.

Для Лю ця робота стала своєрідним продовженням наративів, які вона створювала ще у вищій школі, «історій про монстрів та дівчат-воїнок». І це, мабуть, найвлучніший спосіб описати Майку Напіввовк, головну героїню коміксу. Лю виросла в Сіетлі, вона – донька китайського батька та білої матері, яка проводила вихідні у пральні бабусі та дідуся по батьковій лінії у Ванкувері. Вони розповідали їй болючі та чесні історії про свою долю під час Другої світової війни.

«Не найприємніша розмова для дитини», – каже Лю, додаючи, що бабуся та дідусь розповідали про смерті друзів і те, що мало не загинули від голоду.

Сюжет «Монстриці» обертається навколо наслідків масштабної війни, яка змінила реальність для звичайних людей. Легко провести лінію від історій, які Лю чула в дитинстві, до двадцяти з чимось випусків фентезійного коміксу, який вона створила, що зібрав чимало премій Айснера та Г’юго. Також значним впливом, як зазначає Лю, – були її підліткові враження: у 1980-ті холодна війна нависала над країною, популярною кінотемою був апокаліпсис (стрічки «Воїн дороги», «Втеча з Нью-Йорка» тощо). Додайте до цього те, що головні герої та їхні любовні інтереси тих часів майже всуціль були білими. Переживання, страхи - все це проявилось у «Монстриці», хоча Лю каже, що рідко має можливість настільки безпосередньо торкнутись емоцій, як в цьому творі.

Чітке розуміння роботи Такеди над книжкою прийшло, коли Лю повідомила, що її співаторка – самоук. Такеда, японська люстраторка, яка спілкувалась з аудиторією з допомогою перекладача, розповіла, що, навчаючись малюванню, занурювалась у власні слабкості та протистояла викликам.

Комплект з двох книжок «Монстриця»

До роботи в Marvel Comics (де Лю і Такеда вперше співпрацювали над X-23), Такеда працювала на Sega. Вона прийшла до компанії не зацікавленою в перегонах чи спортивних відеоіграх… які були її першими завданнями, але зробила все можливе, оскільки розуміла, що для певної аудиторії спортивні ігри та перегони – найкращі. Те ж стосується «Монстриці», оскільки Такеда каже, що ніколи не вміла добре малювати деталізовані зображення (що викликало вигуки «Що?»та загальне здивування аудиторії). Адже «Монстрицю» легко можна назвати одним з найбільш деталізованих коміксів на ринку –  від обкладинки і до останніх сторінок – все Такеда ілюструвала самостійно, поєднуючи японську культуру, у якій зростала (відчуваються очевидні впливи аніме та Final Fantasy) із різкуватими штрихами арт-деко.

Ох! Це було було потужно: такий чесний і рідкісний погляд за лаштунки надзвичайно особистої розповіді в коміксі. Але повернемось до Кіппи, лисички, яку Такеда врятувала своїм дизайном (за що вона дякує Лю, яка у сценарії подала деталізовані пояснення про те, як діють персонажі, тож образи виникають у свідомості художності цілком природно).

Після того, як Лю розповіла історію Кіппи, Такеда подякувала їй і сказала, що це було прекрасно… а потім зазначила, що не може не замислюватись, чи часом характерів, яких вона так ретельно розробляє, так швидко убивають, тому що Лю не подобаються їхні образи?

Лю засміялась і сказала, що звісно, ні, і повторила, що так само, як і та стародавня істота всередині Майки Напіввовк, інколи «Монстриця» сама бере під контроль власний сюжет.

Джерело: The BEAT