«Вартові», який у доробку Алана Мура посідає чільне місце:

«На старості починаєш на все дивитись по-іншому. Великі речі якось маліють».

«Байдуже. Відповіді будуть. Немає безвиході. Немає безнадії. Бодай доки є життя».

«Буття – хаос, нема структури, крім тієї, яка нам ввижається, коли вдивлятись в нього задовго. Нема смислу, крім нав'язаного нами. Нашим світом, що метається без стерна правлять не загадкові метафізичні сли. Це не Бог убиває своїх дітей. Це не доля їх нищить. Не провидіння згодовує їх псам. Це ми. Ми самі».

«Усі ми маріонетки, Лорі. Просто я – маріонетка, яка бачить ниточки».

«Але у світі стільки людей, стільки чудес, що вони стають повсякденними й забуваються... Я забувся. Ми безупинно вдивляємося у світ – і він тьмяніє від наших поглядів. Але варто поглянути на нього з іншої точки зору, по-новому, й від нього знову перехоплює подих».

«На мир і просвіту ніколи не було попиту».

«От в чому проблема світу: ні в кого нема причин бути люб'язними. Ти пробуєш допомогти, а сам маєш клопіт».

«Ми – ця країна, це покоління – радше з присуду долі, ніж із вибору – вартові на мурах вільного світу».

«Ми ж нічого більше й не можемо, тільки спробувати одне одному допомогти».

«Тому тут увесь час бардак, якісь конфлікти. Ми втратили спільну мову».

 

">

День народження Алана Мура: 10 знакових цитат з «Вартових»

17.11.2021

2 хв. на читання

Серії та автори

Комікси

Легенда коміксів, який здійснив революцію у мальописах, створивши те, що звикли називати графічним романом, святкує день народження 18 листопада.

Алан Мур вийшов на пенсію після 40 років роботи у сфері коміксів та зосередився на створенні великих прозових творів. Бажаємо йому й надалі тішити читачів гострим словом та захопливими книжками.  

Нижче подаємо низку світоглядних цитат з коміксу «Вартові», який у доробку Алана Мура посідає чільне місце:

«На старості починаєш на все дивитись по-іншому. Великі речі якось маліють».

«Байдуже. Відповіді будуть. Немає безвиході. Немає безнадії. Бодай доки є життя».

«Буття – хаос, нема структури, крім тієї, яка нам ввижається, коли вдивлятись в нього задовго. Нема смислу, крім нав'язаного нами. Нашим світом, що метається без стерна правлять не загадкові метафізичні сли. Це не Бог убиває своїх дітей. Це не доля їх нищить. Не провидіння згодовує їх псам. Це ми. Ми самі».

«Усі ми маріонетки, Лорі. Просто я – маріонетка, яка бачить ниточки».

«Але у світі стільки людей, стільки чудес, що вони стають повсякденними й забуваються... Я забувся. Ми безупинно вдивляємося у світ – і він тьмяніє від наших поглядів. Але варто поглянути на нього з іншої точки зору, по-новому, й від нього знову перехоплює подих».

«На мир і просвіту ніколи не було попиту».

«От в чому проблема світу: ні в кого нема причин бути люб'язними. Ти пробуєш допомогти, а сам маєш клопіт».

«Ми – ця країна, це покоління – радше з присуду долі, ніж із вибору – вартові на мурах вільного світу».

«Ми ж нічого більше й не можемо, тільки спробувати одне одному допомогти».

«Тому тут увесь час бардак, якісь конфлікти. Ми втратили спільну мову».