- Я ніколи не зроблю тобі боляче, Гейзел Віндікотт.
- Я знаю, - прошепотіла. - Але це не завжди залежить від тебе.
Джулія Беррі

«Лагідна війна» – книжка, яка сподобалась з першого погляду. Саме оформлення чого варте. Гарна супер та звичайна обкладинка, приємний на дотик папір та незвичайна подача історії. А ще назва – «Лагідна війна», хоч вона такою бути не може.

Основні події розгортаються на тлі Першої світової війни. Авторка використала точні та детальні описи того, що відбувалось. Зберегла послідовність боїв, які розгортались у Франції в той час. Джулія Беррі дає інформаційну довідку про те, які факти й звідки почерпнула й це ще раз показує, наскільки пропрацювала фон, на якому розгорталась романтична лінія. Це не просто книга про кохання, вона про любов під час війни. До того ж таку милу, романтичну, безневинну любов, коли готовий віддавати все, не отримуючи натомість нічого.

Історію розповідають боги – Афродита, Арес, Аполлон, Гадес. У цьому й особливість подачі. Саме в їхніх руках доля чотирьох людей. Джеймс – молодий хлопець, що мріє стати архітектором. Гейзел – дівчина, яка живе грою на фортепіано. Колетт – біженка з Бельгії, що вміє зачаровувати своїм співом та Обрі – чорношкірий солдат, який створює неймовірний джаз. Вони спочатку здаються не пов'язаними, але потім читаєш одну цілу історію про них, з'єднаних коханням та війною.

Історія цих чотирьох крихка та тендітна, вона залежить не тільки від них самих, але й від того, що подарує війна. Хлопці мусять йти в армію, дівчата – волонтерити й допомагати пораненим. Це історія про втрати, розлуку, горе та радість, віру та відчай. Про життя та про смерть. Але в той же час вона прекрасна й дарує надію на щастя.

Книжок про воєнні часи багато, я читала не одну таку. Але ця – особлива. Хоча б тому, що її розповідає богиня кохання. Якщо не любите міфологію, не переймайтеся, бо тут мало цього. Основна увага приділена розвиткові почуттів між смертними – двома парами, які намагаються віднайти своє щастя в такий непростий час. Та не потрібно думати, ніби ця книга – лише про «рожеву любов», звісно, кохання тут центральне, але воно наповнене доленосним вибором, наслідками війни та проблемами, які тоді заважали людям жити вільно.

Найбільше мені сподобалася саме лінія Джеймса та Гейзел. Та й загалом саме їм було відведено більше часу. Герої такі добрі й мають в серці віру й романтику попри жахи війни, що проймаєшся їхньою долею і читаєш, читаєш, читаєш, сподіваючись, що війна не забере когось із них. Романтикам та ніжним душам варто наготувати серветки до читання. Але кожен герой має щось особливе й запам’ятовується. У кожного своя історія, в когось вона трагічна й болюча, в іншого – сповнена викликів та боротьби.

Історія в історії. Афродита почала розповідати історію про чотирьох смертних, маючи й у власному житті драму. Тому ми дізнаємося долю не тільки звичайних людей, але й богів, яким час від часу притаманні людські почуття.

Книжка написана красиво. А описи подій під час війни такі реалістичні, що ти ніби сам переживаєш усі ті жахи. Вона, на мою думку, не зовсім підліткова, адже в ній авторка порушує низку важливих проблем:

  • расова дискримінація (Обрі – чорношкірий солдат, якому ведеться важче вдвічі, бо він не тільки має воювати за свою націю, але й за свою расу);
  • дружба та біль від втрати когось близького;
  • наслідки війни для особистості;
  • війна з усіма її болями;
  • кохання.

Мені дуже сподобалася книга й я раджу всім її прочитати. Вона показує, що якою б не була могутньою війна, справжня любов набагато сильніша.
Авторка: Світлана Небилиця @books_passion__

">

«Справжня любов за війну сильніша» – рецензія на книжку «Лагідна війна» Джулії Беррі

26.08.2021

5 хв. на читання

Рецензії та огляди

 

- Я ніколи не зроблю тобі боляче, Гейзел Віндікотт.
- Я знаю, - прошепотіла. - Але це не завжди залежить від тебе.
Джулія Беррі

«Лагідна війна» – книжка, яка сподобалась з першого погляду. Саме оформлення чого варте. Гарна супер та звичайна обкладинка, приємний на дотик папір та незвичайна подача історії. А ще назва – «Лагідна війна», хоч вона такою бути не може.

Основні події розгортаються на тлі Першої світової війни. Авторка використала точні та детальні описи того, що відбувалось. Зберегла послідовність боїв, які розгортались у Франції в той час. Джулія Беррі дає інформаційну довідку про те, які факти й звідки почерпнула й це ще раз показує, наскільки пропрацювала фон, на якому розгорталась романтична лінія. Це не просто книга про кохання, вона про любов під час війни. До того ж таку милу, романтичну, безневинну любов, коли готовий віддавати все, не отримуючи натомість нічого.

Історію розповідають боги – Афродита, Арес, Аполлон, Гадес. У цьому й особливість подачі. Саме в їхніх руках доля чотирьох людей. Джеймс – молодий хлопець, що мріє стати архітектором. Гейзел – дівчина, яка живе грою на фортепіано. Колетт – біженка з Бельгії, що вміє зачаровувати своїм співом та Обрі – чорношкірий солдат, який створює неймовірний джаз. Вони спочатку здаються не пов'язаними, але потім читаєш одну цілу історію про них, з'єднаних коханням та війною.

Історія цих чотирьох крихка та тендітна, вона залежить не тільки від них самих, але й від того, що подарує війна. Хлопці мусять йти в армію, дівчата – волонтерити й допомагати пораненим. Це історія про втрати, розлуку, горе та радість, віру та відчай. Про життя та про смерть. Але в той же час вона прекрасна й дарує надію на щастя.

Книжок про воєнні часи багато, я читала не одну таку. Але ця – особлива. Хоча б тому, що її розповідає богиня кохання. Якщо не любите міфологію, не переймайтеся, бо тут мало цього. Основна увага приділена розвиткові почуттів між смертними – двома парами, які намагаються віднайти своє щастя в такий непростий час. Та не потрібно думати, ніби ця книга – лише про «рожеву любов», звісно, кохання тут центральне, але воно наповнене доленосним вибором, наслідками війни та проблемами, які тоді заважали людям жити вільно.

Найбільше мені сподобалася саме лінія Джеймса та Гейзел. Та й загалом саме їм було відведено більше часу. Герої такі добрі й мають в серці віру й романтику попри жахи війни, що проймаєшся їхньою долею і читаєш, читаєш, читаєш, сподіваючись, що війна не забере когось із них. Романтикам та ніжним душам варто наготувати серветки до читання. Але кожен герой має щось особливе й запам’ятовується. У кожного своя історія, в когось вона трагічна й болюча, в іншого – сповнена викликів та боротьби.

Історія в історії. Афродита почала розповідати історію про чотирьох смертних, маючи й у власному житті драму. Тому ми дізнаємося долю не тільки звичайних людей, але й богів, яким час від часу притаманні людські почуття.

Книжка написана красиво. А описи подій під час війни такі реалістичні, що ти ніби сам переживаєш усі ті жахи. Вона, на мою думку, не зовсім підліткова, адже в ній авторка порушує низку важливих проблем:

  • расова дискримінація (Обрі – чорношкірий солдат, якому ведеться важче вдвічі, бо він не тільки має воювати за свою націю, але й за свою расу);
  • дружба та біль від втрати когось близького;
  • наслідки війни для особистості;
  • війна з усіма її болями;
  • кохання.

Мені дуже сподобалася книга й я раджу всім її прочитати. Вона показує, що якою б не була могутньою війна, справжня любов набагато сильніша.
Авторка: Світлана Небилиця @books_passion__