«Бетмена» у 2011 як частина The New 52, команда автора та художника пропустила історії про Темного Лицаря через «Суд сов», «Смерть сім’ї», «Нульовий рік» та інші. Їхній вклад в Бетмена та його родину героїв значний. І, на жаль, підійшов до кінця.

Випуск №51 відзначає останню главу «Бетмена» Снайдера та Капулло. Поетичний, ліричний випуск, який винагороджує давніх фанів, створюючи одночасно тло для захоплюючої нової ери. Майже впевнені, що шанувальники відчуватимуть певну гіркоту, купуючи останній випуск, але як почуваються двоє творців? Нещодавно поспілкувались з ними про завершення цієї глави в їхній кар’єрі, про те, як кінець цього марафону пов’язаний з початком – і чи не побачимо ми їх скоро у співпраці у Всесвіті DC.

Ось він! Ваш фінальний випуск «Бетмена». Чого очікувати від нього?

Ґреґ Капулло: Багато згадок події попередніх випусків. Скотт багато чого вписав навмисно, щоб збити нас зі лінії пам’яті. Мій колорист FCO Пласенсія, написав мені, що не міг повірити, що доведеться перекольорувати всю сцену Аркгема. Все знайоме. У нас є динамічні зображення печери Бетмена, Бетмобіля, Аркгема… Стільки чудового, що нам подобалось робити в цій серії. Ми просто насолоджуємось святкуванням завершення нашого спільного марафону. Сподіваємось, що й фани відсвяткують з нами.

Скотт Снайдер: Так, випуск справді задуманий як зізнання в любові до шанувальників, персонажа і творців, які були перед нами. Це своєрідна колискова та подяка всім, хто підтримував нас упродовж цих років.

Здається, ця історія стосується стосунків Бетмена і Ґотема, і, як Ґреґ натякнув, там також є вказівки, які ведуть до вашого першого випуску. Чи завжди так планували закінчити цю серію?

Скотт: Коли ми починали «Надважкого», я думав, як ми можемо закінчити, якщо це буде нашою останньою історією. Ідея створити щось таке, що поверне до нашої першої історії й акуратно поскладає іграшки для наступної команди, яка візьметься за роботу над «Бетменом». Частково це було використання рефрену «Ґотем – це...» і відчуття, яке ми з Ґреґом мали ці роки – що Ґотем-Сіті – це люди, які беруть цю книжку в руки. Вони жили з нами в одному місці ці п’ять років. Ми – їхні сусіди у цій спільноті. Це було наше місто тільки на деякий час, ми всі разом були командою. Не просто творчим колективом, а й заразом читацькою аудиторією. Тому ми подумали, що буде приємним сюжетним закрутом звести все разом.

Тож як відчувається прощання з Темним Лицарем після п’яти років з персонажем?

Ґреґ: Мені це видається дивним. Я не просто прощаюсь з Темним Лицарем, а також трохи розлучаюсь зі Скоттом. На початку я не уявляв, як воно буде, але потім, коли пройшов кілька сторінок сценарій, почало прояснюватись. Це воно, чоловіче. Це твій останній випуск Бетмена – і потім ти отримаєш сценарій від іншого хлопця.

Чесно, мені хотілось посумувати, але тоді відштовхнув ці емоції, тому що мав працювати. Я не міг вдаватись в сентименти та розкисати. Я малюю Бетмена. Тут треба бути жорстким!

Та відчуття доволі дивні, і я вже сумую за ним. Але справа в тому, що ніде не сказано, що не можу взяти олівця і сказати DC: слухайте, я хочу зробити ще Бетмена! Це може статись. Тому не переживаю за повернення.

Скотт: Безумовно, я так довго писав сценарій, просто щоб відтягнути його надсилання, яке мало зачинити ці двері... Марк Дойл та інші редактори мали б переслідувати мене за це.

Повернімося до початку The New 52, коли ви двоє вперше почали працювати разом. Як працювалось разом на початку і як зараз?

Скотт: Думаю, коли починали разом, ми були з дуже різних середовищ. Я звик мати повну творчу свободу як письменник, а Ґреґ звик мати навіть більше свободи як художник. Думаю, спочатку ми конфліктували, тому що я хотів більше свободи, ніж було б добре для книжки. Але потім подружились, почали довіряти одне одному. Зрозуміли, що в нас однакові пріоритети в роботі, тобто: поки ідеї та оповіді добрі для розвитку сюжету, не важливо, звідки вони вийшли – від нього чи від мене. Найкраща співпраця, що в мене була, де він був наставником та старшим братом. Було просто добре працювати разом.

Думаю, що це й частина нашої популярності. Що фани добре знали нас, так само як ми пізнавали одне одного – разом пройшли цю шалену подорож, з того місця, де були незнайомцями, туди, де стали родиною.

Ґреґу, є сторінка чи розворот, яким ти особливо пишаєшся в цій серії?

Ґреґ: Якби я міг вибрати один випуск як улюблений, це, мабуть, був би №5. Я намалював так багато зображень, але є одне, яке не відпускає, – сплеш, коли отруєний Джокером Ґордон стікає кров’ю, і Бетмен тримає його, мов дитя. Думаю, це потужний образ. Ось твій добрий друг, і він помирає. Це одна з моїх улюблених сторінок.

Скотте, чи є щось, щоб ти додав до історії тільки тому, що Ґреґ був твоїм співавтором? Щось таке, що ти додав, тому що знав, що там він просто перевершить себе?

Скотт: Такого повно. Тільки починаєш працювати з кимось і через деякий час вже відчуваєш, що йому буде цікаво створювати, що буде в насолоду. Обговорював з ним на певному рівні кожну сцену і переконувався, що йому подобається, та й мої улюблені сцени ті, які він додав. У випуску №50 Бетмен сильніший і швидший, ніж будь-коли, і він перемагає всіх тих покидьків. Він використовує прапор Ґотема, і тоді в якийсь момент Ґреґ каже: «А що, як сигнал спливе в повітрі, а він вдарить величезною металевою бучкою, як бейсболі, по тих поганцях». І я сказав: «О, це прекрасно. Давай».

Ґреґ: Так! Як велетенський батаранг (*метальна зброя у вигляді кажана)!   

Скотт: Такого було багато. Це так круто, коли пишеш, а потім бачиш, як він бере це і робить ще кращим.

Ґрегу, очевидно, що було багато художників, які працювали над Бетменом упродовж своєї кар’єри, але не так багато працювали над цим тайтлом довго. Маєш пораду для майбутніх художників Бетмена?

Ґреґ: Для початку я б порекомендував підгузки, тому що може бути страшно братись за такого іконічного персонажа. Деякі відгуки фанів теж можуть вас налякати. Врешті-решт ви маєте слідувати за своїм інстинктом. Зробити його своїм. Довіряйте собі і тримайтесь остронь коміксових форумів. Геть, геть, геть!

Фани Бетмена, як правило, дуже особливі. Ви просто повинні це сприймати зі здоровим скепсисом і пам’ятати, що вони просто люблять цього персонажа так само, як і ви, тож прислухайтесь, але обов’язково дотримуйтесь власного шляху та бачення.

То як думаєте, ми ще побачимо, як ви знову співпрацюватимете тут, у DC?

Ґреґ: Ми обов’язково знову працюватимемо разом. Це заплановано. Скотт зараз працює над таємним проєктом, а я над своїм, а щойно закінчимо, візьмемось. Ми неодноразово спілкувались, розмірковуючи, куди далі. Ми мали такий блискучий успіх, завдяки фанам, які підтримали нас з «Бетменом». Як ми досягли цього? У нас був найкращий персонаж на планеті і найкращі фани.
Аж раптом Скотт, він завжди знає, що робити, пропонує брейнштормінг, і знаєте що? Думаю, це може підняти нас на сходинку вище. Я дуже радий, думаю, ми можемо не набагато, але трошки затьмарити те, що зробили, коли перезапустили Бетмена.

Скотт: Так, не можу дочекатись повернення цього хлопця. Знаю, чим він буде займатись, і це неймовірно. Я вже трохи бачив, і це так круто, як можете собі уявити. Він – мій найкращий друг, і думаю, ми спілкуємось так само, як і раніше. Ми вже домовились. Але він – мій партнер на все життя на будь-який креативний проєкт, який тільки захоче створити. Я тут. Тож, коли він повернеться, знаю, на нас чекає вибух. Це буде весело.

 

">

Прощання з Ґотемом: інтерв’ю зі Скоттом Снайдером та Ґреґом Капулло

25.06.2021

10 хв. на читання

Серії та автори

Комікси

Ґотем – це Скотт Снайдер та Ґреґ Капулло. Тобто саме так було останні п’ять років. З того часу, як вони взялись за перезапуск «Бетмена» у 2011 як частина The New 52, команда автора та художника пропустила історії про Темного Лицаря через «Суд сов», «Смерть сім’ї», «Нульовий рік» та інші. Їхній вклад в Бетмена та його родину героїв значний. І, на жаль, підійшов до кінця.

Випуск №51 відзначає останню главу «Бетмена» Снайдера та Капулло. Поетичний, ліричний випуск, який винагороджує давніх фанів, створюючи одночасно тло для захоплюючої нової ери. Майже впевнені, що шанувальники відчуватимуть певну гіркоту, купуючи останній випуск, але як почуваються двоє творців? Нещодавно поспілкувались з ними про завершення цієї глави в їхній кар’єрі, про те, як кінець цього марафону пов’язаний з початком – і чи не побачимо ми їх скоро у співпраці у Всесвіті DC.

Ось він! Ваш фінальний випуск «Бетмена». Чого очікувати від нього?

Ґреґ Капулло: Багато згадок події попередніх випусків. Скотт багато чого вписав навмисно, щоб збити нас зі лінії пам’яті. Мій колорист FCO Пласенсія, написав мені, що не міг повірити, що доведеться перекольорувати всю сцену Аркгема. Все знайоме. У нас є динамічні зображення печери Бетмена, Бетмобіля, Аркгема… Стільки чудового, що нам подобалось робити в цій серії. Ми просто насолоджуємось святкуванням завершення нашого спільного марафону. Сподіваємось, що й фани відсвяткують з нами.

Скотт Снайдер: Так, випуск справді задуманий як зізнання в любові до шанувальників, персонажа і творців, які були перед нами. Це своєрідна колискова та подяка всім, хто підтримував нас упродовж цих років.

Здається, ця історія стосується стосунків Бетмена і Ґотема, і, як Ґреґ натякнув, там також є вказівки, які ведуть до вашого першого випуску. Чи завжди так планували закінчити цю серію?

Скотт: Коли ми починали «Надважкого», я думав, як ми можемо закінчити, якщо це буде нашою останньою історією. Ідея створити щось таке, що поверне до нашої першої історії й акуратно поскладає іграшки для наступної команди, яка візьметься за роботу над «Бетменом». Частково це було використання рефрену «Ґотем – це...» і відчуття, яке ми з Ґреґом мали ці роки – що Ґотем-Сіті – це люди, які беруть цю книжку в руки. Вони жили з нами в одному місці ці п’ять років. Ми – їхні сусіди у цій спільноті. Це було наше місто тільки на деякий час, ми всі разом були командою. Не просто творчим колективом, а й заразом читацькою аудиторією. Тому ми подумали, що буде приємним сюжетним закрутом звести все разом.

Тож як відчувається прощання з Темним Лицарем після п’яти років з персонажем?

Ґреґ: Мені це видається дивним. Я не просто прощаюсь з Темним Лицарем, а також трохи розлучаюсь зі Скоттом. На початку я не уявляв, як воно буде, але потім, коли пройшов кілька сторінок сценарій, почало прояснюватись. Це воно, чоловіче. Це твій останній випуск Бетмена – і потім ти отримаєш сценарій від іншого хлопця.

Чесно, мені хотілось посумувати, але тоді відштовхнув ці емоції, тому що мав працювати. Я не міг вдаватись в сентименти та розкисати. Я малюю Бетмена. Тут треба бути жорстким!

Та відчуття доволі дивні, і я вже сумую за ним. Але справа в тому, що ніде не сказано, що не можу взяти олівця і сказати DC: слухайте, я хочу зробити ще Бетмена! Це може статись. Тому не переживаю за повернення.

Скотт: Безумовно, я так довго писав сценарій, просто щоб відтягнути його надсилання, яке мало зачинити ці двері... Марк Дойл та інші редактори мали б переслідувати мене за це.

Повернімося до початку The New 52, коли ви двоє вперше почали працювати разом. Як працювалось разом на початку і як зараз?

Скотт: Думаю, коли починали разом, ми були з дуже різних середовищ. Я звик мати повну творчу свободу як письменник, а Ґреґ звик мати навіть більше свободи як художник. Думаю, спочатку ми конфліктували, тому що я хотів більше свободи, ніж було б добре для книжки. Але потім подружились, почали довіряти одне одному. Зрозуміли, що в нас однакові пріоритети в роботі, тобто: поки ідеї та оповіді добрі для розвитку сюжету, не важливо, звідки вони вийшли – від нього чи від мене. Найкраща співпраця, що в мене була, де він був наставником та старшим братом. Було просто добре працювати разом.

Думаю, що це й частина нашої популярності. Що фани добре знали нас, так само як ми пізнавали одне одного – разом пройшли цю шалену подорож, з того місця, де були незнайомцями, туди, де стали родиною.

Ґреґу, є сторінка чи розворот, яким ти особливо пишаєшся в цій серії?

Ґреґ: Якби я міг вибрати один випуск як улюблений, це, мабуть, був би №5. Я намалював так багато зображень, але є одне, яке не відпускає, – сплеш, коли отруєний Джокером Ґордон стікає кров’ю, і Бетмен тримає його, мов дитя. Думаю, це потужний образ. Ось твій добрий друг, і він помирає. Це одна з моїх улюблених сторінок.

Скотте, чи є щось, щоб ти додав до історії тільки тому, що Ґреґ був твоїм співавтором? Щось таке, що ти додав, тому що знав, що там він просто перевершить себе?

Скотт: Такого повно. Тільки починаєш працювати з кимось і через деякий час вже відчуваєш, що йому буде цікаво створювати, що буде в насолоду. Обговорював з ним на певному рівні кожну сцену і переконувався, що йому подобається, та й мої улюблені сцени ті, які він додав. У випуску №50 Бетмен сильніший і швидший, ніж будь-коли, і він перемагає всіх тих покидьків. Він використовує прапор Ґотема, і тоді в якийсь момент Ґреґ каже: «А що, як сигнал спливе в повітрі, а він вдарить величезною металевою бучкою, як бейсболі, по тих поганцях». І я сказав: «О, це прекрасно. Давай».

Ґреґ: Так! Як велетенський батаранг (*метальна зброя у вигляді кажана)!   

Скотт: Такого було багато. Це так круто, коли пишеш, а потім бачиш, як він бере це і робить ще кращим.

Ґрегу, очевидно, що було багато художників, які працювали над Бетменом упродовж своєї кар’єри, але не так багато працювали над цим тайтлом довго. Маєш пораду для майбутніх художників Бетмена?

Ґреґ: Для початку я б порекомендував підгузки, тому що може бути страшно братись за такого іконічного персонажа. Деякі відгуки фанів теж можуть вас налякати. Врешті-решт ви маєте слідувати за своїм інстинктом. Зробити його своїм. Довіряйте собі і тримайтесь остронь коміксових форумів. Геть, геть, геть!

Фани Бетмена, як правило, дуже особливі. Ви просто повинні це сприймати зі здоровим скепсисом і пам’ятати, що вони просто люблять цього персонажа так само, як і ви, тож прислухайтесь, але обов’язково дотримуйтесь власного шляху та бачення.

То як думаєте, ми ще побачимо, як ви знову співпрацюватимете тут, у DC?

Ґреґ: Ми обов’язково знову працюватимемо разом. Це заплановано. Скотт зараз працює над таємним проєктом, а я над своїм, а щойно закінчимо, візьмемось. Ми неодноразово спілкувались, розмірковуючи, куди далі. Ми мали такий блискучий успіх, завдяки фанам, які підтримали нас з «Бетменом». Як ми досягли цього? У нас був найкращий персонаж на планеті і найкращі фани.
Аж раптом Скотт, він завжди знає, що робити, пропонує брейнштормінг, і знаєте що? Думаю, це може підняти нас на сходинку вище. Я дуже радий, думаю, ми можемо не набагато, але трошки затьмарити те, що зробили, коли перезапустили Бетмена.

Скотт: Так, не можу дочекатись повернення цього хлопця. Знаю, чим він буде займатись, і це неймовірно. Я вже трохи бачив, і це так круто, як можете собі уявити. Він – мій найкращий друг, і думаю, ми спілкуємось так само, як і раніше. Ми вже домовились. Але він – мій партнер на все життя на будь-який креативний проєкт, який тільки захоче створити. Я тут. Тож, коли він повернеться, знаю, на нас чекає вибух. Це буде весело.